Показники результатів економічної діяльності країни.

Система національних рахунків передбачає застосування великої кількості макроекономічних показників. Серед них основними є такі, які подають інформацію про результати економічної діяльності країни і які використовуються для здійснення макроекономічного аналізу та формування економічної політики держави.

Первинним показником результатів функціонування економіки країни є випуск. За своїм визначенням, випуск - це сукупна ринкова вартість товарів і послуг, вироблених резидентами країни за відповідний період. Згідно з межами виробничої сфери, визначеними в СНР, випуск включає:

· товари, вироблені одиницями-резидентами країни, незалежно від того як вони використовуються (поставлені іншим одиницям або використані для власного невиробничого споживання чи нагромадження, включаючи приріст запасів матеріальних оборотних коштів);

· послуги, надані іншим інституційним одиницям, зокрема, неринкові послуги органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства;

· послуги домашніх господарств за проживання у власному житлі і домашні послуги, які надаються оплачуваною домашньою прислугою.

При обчисленні випуску враховуються різні ціни. Переважно випуск оцінюється в основних (базисних) цінах. Основна ціна - це така ціна, яку отримують виробники товарів і послуг і яка не включає податки на продукти, але враховує субсидії на продукти. Якщо оцінка в основних цінах є неможливою, то використовуються ціни виробників, які крім основних цін включають також податки за мінусом субсидій на продукти, крім податків аналогічних податку на додану вартість. В операціях, які характеризують використання товарів і послуг, застосовуються ринкові ціни (ціни покупців). Останні ціни включають всі податки за мінусом субсидій на продукти. Це означає, що ринкові ціни відображають всі витрати покупців на придбання продукції.

Серед показників, які характеризують результати економічної діяльності країни в цілому, центральне місце займає валовий внутрішній продукт (ВВП). За своєю сутністю ВВП - це ринкова вартість кінцевої продукції виробленої резидентами країни за відповідний період.



Важливе значення для з'ясування суті ВВП мають такі поняття як "внутрішній продукт" та "кінцева продукція". Визначення ВВП як внутрішнього продукту означає, що при його обчисленні враховуються результати виробничої діяльності внутрішньої економіки, до якої відноситься діяльність резидентів на географічній території даної країни. На відміну від цього національна економіка - це економічна діяльність всіх резидентів даної країни, незалежно від їхнього місцезнаходження.

ВВП точніше, ніж випуск вимірює обсяг національного виробництва, оскільки всі товари і послуги, що виробляються в країні враховуються в цьому показнику лише один раз. Це означає , що ВВП виключає кількоразове врахування результатів виробничої діяльності. Для пояснення цього аспекту припустімо, що виробництво та споживання бавовняного костюму складається із таких етапів.

Спочатку відповідна фірма постачає бавовну на суму 100 грн. іншій фірмі для її переробки. Ця фірма переробляє бавовну в тканину, яку поставляє наступній фірмі, що виробляє костюм вартістю 200 грн. Фірма-виробник костюмів поставляє свою продукцію торговельній фірмі вартістю 300 грн., у якої споживачі купують цей костюм за 400 грн.

Виникає питання - яку вартість потрібно враховувати у складі ВВП при визначенні результатів економічної діяльності? Здоровий глузд підказує, що слід враховувати не 1000 грн. (100 + 200 + 300+ 400), а лише 400 грн., тобто вартість костюму, який є кінцевим продуктом. Якщо крім вартості кінцевого продукту врахувати у складі ВВП ще й вартість всіх проміжних продуктів (100 + 200 + 300), які вже входять до складу кінцевого продукту, то це призведе до кількоразового врахування результатів економічної діяльності країни, тобто спотворить їх дійсну величину. Отже, ВВП - це вартість лише кінцевої продукції.

Кінцева продукція - це всі вироблені товари та послуги, які остаточно виходять із сфери виробництва, тобто не використовуються для подальшого виробництва. Кінцева продукція є продукцією кінцевого використання, до якої відноситься та частина випуску, що спрямовується на кінцеве споживання, інвестування та експорт. ВВП не враховує ту частину випуску, яка є проміжною продукцією (проміжним споживанням). До проміжної продукції відносяться товари та послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки чи перепродажу. Вартісна оцінка проміжної продукції - це вартість товарів та послуг, які використані інституційними одиницями для виробничих потреб мінус вартість споживання основного капіталу.

Як уже зазначалося, при обчисленні випуску, у тому числі і ВВП, використовуються відповідні ціни. Проте деякі товари і послуги не продаються на ринках і не мають реальної ціни. В цьому випадку при обчисленні ВВП застосовують умовне оцінювання. Умовну оцінку називають приписаною вартістю. Вона застосовується в таких випадках.

По-перше, це стосується житлової сфери. Як відомо, особа, що наймає житло, платить орендну плату. Вона входить до складу ВВП в якості доходу власника будинку і витрат наймача. Проте більшість людей проживає у своїх власних будинках. Вони не платять орендної плати, але отримують такі ж послуги, що і наймачі житла. Для врахування послуг, якими користуються власники будинків, у ВВП включають вартість цих послуг на рівні орендної плати, яку власник будинку ніби сплачує сам собі.

По-друге, приписана вартість застосовується при оцінюванні послуг, які надає держава. Це стосується послуг державного управління, армії, міліції, тощо. Зазначені послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни, а фінансуються за рахунок державного бюджету. Система національних рахунків враховує такі послуги у ВВП згідно з бюджетними видатками на їх фінансування. Тому заробітна плата працівників бюджетної сфери розглядається як вартість їхньої продукції.

Не всі кінцеві товари та послуги можуть бути враховані у ВВП. Наприклад, оренда автомобілів та інших благ тривалого користування по аналогії з орендою житла мала б бути врахована у ВВП за приписаною вартістю. Але на практиці зробити це неможливо. Відомо також, що домашні господарства виробляють і самі споживають страви в домашніх умовах, які не потрапляють на ринок. Проте вартість, що додається у процесі приготування домашніх страв, у ВВП не враховують Неможливо також врахувати у ВВП і приписану вартість товарів і послуг, що виробляються і продаються у тіньовій економіці. Наведені приклади свідчать про те, що ВВП не є абсолютно точним показником результатів економічної діяльності країни, але із всіх можливих показників він є найбільш точним.

Згідно з СНР результати економічної діяльності виступають, з одного боку, як вироблений продукт, з іншого - як утворений доход. ВВП є показником первинних доходів, які утворюють резиденти всередині країни. Проте доход країни залежить також від результатів їх економічних відносин із зовнішнім світом. Це означає, що ВВП не повною мірою відбиває доходи, які може мати країна у своєму розпорядженні. Тому поряд з ВВП в СНР застосовуються інші показники, які повніше відбивають величину доходу країни.

По-перше, первинні доходи, що утворені в результаті виробничої діяльності одиниць-резидентів, розподіляються в основному між іншими одиницями-резидентами. Але певна їх частина може розподілятися на користь одиниць-нерезидентів (наприклад, відсотки за кредити, що надані нашій країні іноземцями). Напротивагу цьому деякі первинні доходи, утворені в інших країнах, можуть розподілятися на користь одиниць-резидентів (наприклад, оплата праці, що зароблена одиницями -резидентами за кордоном).

В результаті наведеного розподілу первинних доходів формується показник валовий національний дохід -дорівнює ВВП плюс первинні доходи, які отримують одиниці-резиденти від одиниць нерезидентів, мінус первинні доходи, які виплачуються нерезидентам. Зазначений показник є аналогом валового національного продукту, який застосувався в СНР до 1993 року.

По-друге, первинні доходи, які отримують резиденти, можуть використовуватися частково для надання трансфертів нерезидентам. Аналогічно, резиденти можуть отримувати трансферти, джерелом яких є первинні доходи резидентів інших країн. В результаті такого вторинного розподілу доходу утворюється показник - валовий національний наявний дохід.Він дорівнює валовому національному доходу плюс поточні трансферти, які надходять в країну від нерезидентів, мінус поточні трансферти, які надаються в розпорядження нерезидентів.

До основних макроекономічних показників слід також віднести кінцеве споживання та національні заощадження. Кінцеве споживання -це вартість товарів та послуг, використаних для задоволення як індивідуальних так і колективних потреб людей. Воно складається із витрат на кінцеве споживання домашніх господарств, органів державного управління та некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Національні заощадження - це та частина валового національного наявного доходу, яка не використана на кінцеве споживання, а може бути спрямована на здійснення нагромадження, що охоплює приріст основного капіталу, зміну товарно-матеріальних запасів та придбання за мінусом вибуття цінностей.


8004850189920867.html
8004902173877277.html

8004850189920867.html
8004902173877277.html
    PR.RU™