Електропровідність і фізична природа струмів у діелектриках  

Електропровідність і фізична природа струмів у діелектриках

Електропровідністю називається здатність речовини проводити електричний струм під дією постійного електричного поля.

В ідеальних діелектриках немає вільних носіїв заряду, тому вони не проводять електричний струм, тобто є ізоляторами.

У твердому реальному діелектрику через недосконалість структури й наявності домішок є незначне число вільних носіїв заряду, які під дією зовнішнього електричного поля забезпечують протікання наскрізного струму (Іск), називаного струмом витоку (Іут). Величина цього струму визначається кількістю вільних носіїв й, як правило, лежить в області 10-9 А.

Особливістю діелектриків є наявність зв'язаних зарядів, які під дією зовнішнього електричного поля зміщаються щодо положення рівноваги. Це явище називається поляризацією.

Зсув зв'язаних зарядів обумовлює протікання поляризаційних струмів, або струмів зсуву, які прийнято називати струмами абсорбції (Іаб). Вони виникають тільки в момент включення й вимикання зовнішнього електричного поля. У змінному електричному полі струми зсуву мають місце при зміні фази напруженості зовнішнього поля, тобто вони протікають увесь час, поки прикладено зовнішнє електричне поле. При підключенні зразка діелектрика до джерела постійної напруги в початковий момент часу протікають обоє струму - і Іск, і Іаб, а в процесі встановлення поляризації струм абсорбції спадає до нуля й у діелектрику протікає тільки наскрізний струм.

На мал. 1.1 показана зміна в часі повного струму (I∑)у діелектрику після його підключення до джерела постійної напруги.

Рис. 1.1. Залежність струму в діелектрику при підключенні до джерела постійної напруги


8002077660474254.html
8002107282033018.html

8002077660474254.html
8002107282033018.html
    PR.RU™